Електрозварювання в наш час – це робота на землі і під землею, в космічних просторах, океанських глибинах. Вогник електричної дуги або газовий факел – це символ великої і складної роботи, результат праці багатьох людей, яких ми називаємо словом “зварюзальники”.
Ще в давні часи люди використовували паяння для виготовлення зброї, ювелір них виробів, знарядь праці. Поступовий розвиток ливарної справи призвів до виникнення ливарного зварювання, що застосовувалось для виготовлення виробів з міді, олова, срібла та золота. Пізніше почали використовувати залізо, яке через високу температуру плавлення не піддавалось обробці. Пройшло багато поколінь метало обробників, поки винайшли горнове зварювання заліза. Але металообробники не зупинилися на досягнутому – винайшли електричне дугове зварювання. Наприкінці XIX століття французький хімік Ле-Шательє винайшов ацетилено¬кисневе полум’я, а на початку XX французькі інженери Пінар і Фуше застосували його для зварювального пальника. Так почалося промислове освоєння газового зварювання.
Саме в Україні вперше у світі були розроблені й почали використовуватися електричні контактно-стикові зварювальні машини та машини для точкового та багатоточкового електричного зварювання, автоматичні зварювальні апарати, створені Є.О.Патоном. Розроблені технології, створені устаткування і матеріали, що дозволяють проводити зварювання в найрізноманітніших умовах: на землі, під водою, в космічному просторі. Зварювання необхідне майже у всіх галузях господарчого комплексу, воно і надалі буде розвиватися і вдосконалюватися.
Віртуозність професіоналів-електрогазозварників заворожує. Навіть нерушима сталева конструкція стає податливим матеріалом у їх вмілих і сильних руках. Електрод, сніп іскор … і виникає чудо. А чарівники – представники цікавої і багатогранної професії